Вовче тіло болотне (Соmarum palustre);
сабельник болотный

Багаторічна трав'яниста коротко-волосиста рослина родини розових. Має довге повзуче розгалужене кореневище. Стебла висхідні, 20–70 см заввишки. Листки чергові; нижні – непарноперисті, з 2 (3) парами бічних листочків, верхні – трійчасті. Листочки довгасті, пилчастозубчасті, сидячі, зверху зелені, зісподу сіроповстисті. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, темно-червоні, зібрані на кінці стебла в щитковидне суцвіття. Плід – збірний, з голих сім'янок. Цвіте у травні – липні.

Поширення. Росте на болотах і вологих місцях лісової і лісостепової частин України (зрідка – в Степу по долинах річок). Заготівля і зберігання. Використовують усю рослину. Кореневища викопують рано навесні або восени, чистять від землі, миють і сушать на відкритому повітрі. Траву збирають у період повного цвітіння рослини. Зберігають у сухих приміщеннях.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Уся рослина містить дубильні речовини. В траві виявлено флавоноїди, органічні кислоти, смоли, ефірну олію та барвник.

Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині препарати з кореневищ використовують як жарознижувальний, в'яжучий, болетамувальний і кровоспинний засіб при ревматизмі, кровотечах і розладах травлення. Препарати з трави використовують як ранозагоювальні й протизапальні засоби; відвар усієї рослини – при гострих зубних болях, виразкових кровотечах ясен, при туберкульозі легень, захворюваннях горла (ангінах), порушеному обміні речовин та при маткових кровотечах. Подрібнену свіжу траву прикладають до гнійних ран, пухлин на тілі та гемороїдальних вузлів для розсмоктування їх.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – склянку відвару (20 г подрібненого кореневища або трави на 200 мл окропу, настоюють 1–2 години, охолоджують і проціджують) випивають за день невеликими ковтками.

Зовнішньо – 2–3 столові ложки сухої трави обливають окропом, загортають у марлю і гарячою прикладають до хворого місця.і