Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Зоб дифузний токсичний
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Вільха сіра і вільха клейка, або чорна - Alnus іnсаnа (О.П.Попов) |
|
Вільха сіра (Alnus іnсаnа) і вільха клейка, або чорна (Alnus glutinosa). З лікувальною метою використовують кору, шишки й листя. Вільха сіра і клейка (чорна) — дерева, поширені на території Європейської частини Радянського Союзу і на Кавказі, а сіра вільха — і в Сибіру. На Україні сіра вільха росте переважно в Карпатах, рідше на Поліссі та в Лісостепу, а клейка, або чорна,— звичайно в лісових районах, рідко в Степу. Обидва види цього дерева бувають заввишки від 5 до 25 м, причому клейка або чорна вільха завжди вища за сіру. Ростуть обидва види вільхи по вологих місцях, на берегах річок і струмків, по болотах і ярах, а в лісах — поблизу джерел. У сірої вільхи — блискучо-сріблясто-сіра гладенька кора; молоді гілки й бруньки у неї сіроповстисті. Листки гострі, яйцевидно-еліптичні, неклейкі, зверху голі, темно-зелені, знизу — з тоненькими волосками, сизо-зелені. Маточкові сережки у цього дерева сидячі. У клейкої, або чорної вільхи кора сірувато-бура, а листки темні (тому в народі й називають її чорною), тупі, круглясті, обернено-яйцевидні, в молодому віці дуже клейкі (звідки й її ботанічна назва). Маточкові сережки у цього виду вільхи на ніжках. Кору з вільхи для лікувальної мети збирають навесні, а шишки — восени або взимку; листя застосовують свіжим. У корі й зрілих супліддях (шишках) обох видів вільхи багато дубильних речовин: таніну й галової кислоти, є й деякі алкалоїди. Відвари й настойки кори й шишок обох видів вільхи виявляють в'яжучу, протизапальну й почасти кровоспинну дію, а препарати з свіжого листя є й потогінним засобом. Відвари й настойки шишок сірої вільхи допущено і в науковій медицині при гострих і хронічних запаленнях кишок (при ентеритах і колітах). У народі охочіше застосовують для лікувальної мети молоду кору й молоді шишки клейкої, або чорної вільхи. Препарати з них вживають при гострих і хронічних запаленнях кишок. Крім того, при простудних захворюваннях застосовують свіже молоде листя вільхи у вигляді «сухої» ванни (про спосіб застосування цієї ванни див. у кінці статті «Береза»). Способи застосування. Легкий відвар шишок: 4,0—200,0 або 1 чайна ложечка подрібнених шишок на склянку окропу; вживати по 1/4 склянки, а при дизентерії — по 1 склянці 3—4 рази на день. Спочатку цей відвар треба пити гарячим. Відвар кори: 15,0—200,0; вживати по 1 столовій ложці 8—4 рази на день. Настойка кори й шишок: 25,0; по 30—40 крапель 2— 3 рази на день. Також рекомендуємо переглянути |