Вільха сіра (Alnus іnсаnа) і вільха клейка, або чорна (Alnus glutinosa).
Родина березових — Betulaceae.

З лікувальною метою використовують кору, шишки й листя.

Вільха сіра і клейка (чорна) — дерева, поширені на території Європейської частини Радянського Союзу і на Кавказі, а сіра вільха — і в Сибіру. На Україні сіра вільха росте переважно в Карпатах, рідше на Поліссі та в Лісостепу, а клейка, або чорна,— звичайно в лісових районах, рідко в Степу.

Обидва види цього дерева бувають заввишки від 5 до 25 м, причому клейка або чорна вільха завжди вища за сіру. Ростуть обидва види вільхи по вологих місцях, на берегах річок і струмків, по болотах і ярах, а в лісах — поблизу джерел.

У сірої вільхи — блискучо-сріблясто-сіра гладенька кора; молоді гілки й бруньки у неї сіроповстисті. Листки гострі, яйцевидно-еліптичні, неклейкі, зверху голі, темно-зелені, знизу — з тоненькими волосками, сизо-зелені. Маточкові сережки у цього дерева сидячі.

У клейкої, або чорної вільхи кора сірувато-бура, а листки темні (тому в народі й називають її чорною), тупі, круглясті, обернено-яйцевидні, в молодому віці дуже клейкі (звідки й її ботанічна назва). Маточкові сережки у цього виду вільхи на ніжках.

Кору з вільхи для лікувальної мети збирають навесні, а шишки — восени або взимку; листя застосовують свіжим. У корі й зрілих супліддях (шишках) обох видів вільхи багато дубильних речовин: таніну й галової кислоти, є й деякі алкалоїди. Відвари й настойки кори й шишок обох видів вільхи виявляють в'яжучу, протизапальну й почасти кровоспинну дію, а препарати з свіжого листя є й потогінним засобом.

Відвари й настойки шишок сірої вільхи допущено і в науковій медицині при гострих і хронічних запаленнях кишок (при ентеритах і колітах).

У народі охочіше застосовують для лікувальної мети молоду кору й молоді шишки клейкої, або чорної вільхи. Препарати з них вживають при гострих і хронічних запаленнях кишок.

Крім того, при простудних захворюваннях застосовують свіже молоде листя вільхи у вигляді «сухої» ванни (про спосіб застосування цієї ванни див. у кінці статті «Береза»).

Способи застосування. Легкий відвар шишок: 4,0—200,0 або 1 чайна ложечка подрібнених шишок на склянку окропу; вживати по 1/4 склянки, а при дизентерії — по 1 склянці 3—4 рази на день. Спочатку цей відвар треба пити гарячим.

Відвар кори: 15,0—200,0; вживати по 1 столовій ложці 8—4 рази на день.

Настойка кори й шишок: 25,0; по 30—40 крапель 2— 3 рази на день.