Волошка синя, або польова (Centaurea cyanus) волошка.
Родина складноцвітих — Compositae.

З лікувальною метою використовують лише крайові, сині квітки цієї рослини.

Росте серед посівів жита й інших польових культур переважно в середній і північній смугах Європейської частини Радянського Союзу, зокрема всюди на Україні, та в Західному Сибіру.

Волошка синя, або польова — однорічна рослина, вся сіропухнаста, з прямостоячим гіллястим стеблом заввишки 30—60 см. Листки чергові, сидячі, лінійно-ланцетні. Квітки багаточленні, зібрані в суцвіття — кошики на довгих ніжках. Крайові квітки неплідні, лійкоподібні, сині або голубі, нерівномірно п'ятизубчасті, а серединні — трубчасті, фіолетові, плідні. Сім'янка з чубком із цупких волосинок.

Цвіте в червні — липні. Збирають лише крайові, сині або голубі квітки зразу ж, як тільки розпускаються квіткові кошики. Сушать їх у темному місці, яке добре провітрюється.

В науковій медицині волошки сині вживають лише як легкий сечогінний засіб.

У народній медицині цю рослину вживають як жовчогінний, сечогінний і потогінний засіб: при водянці, жовтяниці, запаленні нирок і сечового міхура та при простуді.

Відвари крайових квіток синіх волошок часто застосовують у вигляді примочок до очей при деяких очних хворобах як протизапальний, а іноді й припікальний і дезинфікуючий засіб. Відвар із квіток застосовують зовнішньо і всередину й при особливій хворобі очей, яка називається курячою сліпотою. При цьому лікуванні треба дотримуватися дієти: часто вживати в їжу печінку при загальному посиленому харчуванні риб'ячим жиром.

Спосіб застосування. Відвар: 1 чайна ложечка квіток на склянку окропу; вживати по 1/4 склянки 3 рази на день; зовнішньо застосовувати як примочку.