Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Зоб дифузний токсичний
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Верес |
|
Calluna vulgaris (L.) Hill. Родина Вересові — Ericaceae
Як виглядає? Невеличкий вічнозелений гіллястий кущик 15—70 см заввишки. Стебло тонке з піднятими гілками, кора сіро-бура. Листочки дрібні, розміщені супротивно, тісно-черепичасто, чотири ряди. Квітки лілові або лілово-рожеві, іноді білі або кремові, на коротких квітконіжках, розміщені в однобокі грона. Смак рослини гіркий, терпкий. Пахне медом. Цвіте з липня по вересень. Де росте? В лісових і на півночі лісостепових районів — не сухих і зогкуватих, бідних на вапно, піщаних грунтах, частіше в соснових і мішаних лісах, на галявинах, сухих горбах, на лісових луках, при дорогах. Що й коли збирають? Гілки з листочками і квітками, влітку. Коли застосовують? Як засіб потогінний і сечогінний, протизапальний— при запаленнях сечових шляхів. Рекомендують при подагрі, ревматизмі, захворюваннях сечового міхура, які супроводять запалення передміхурової залози, сечокам'яній хворобі, проносах. Вживають при розладі нервової системи, безсонні, лякливості, задумливості (діють глікозиди арбутин і ериколін, алкалоїд ерикодпн, фумарова, кремнієва н цитринова кислоти, дубильні речовини, флавоноїди кверцетин і мірицитрин, солі кальцію). Застосовують як чай. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку вересу і настоюють 10 хвилин. П'ють 2 склянки на день ковтками, корисний при катарі шлунка з підвищеною кислотністю. Як засіб, що заспокоює нерви і лікує безсоння, використовують суміш вересу, трави собачої кропиви серцевої, сухоцвіту болотяного і валеріанового кореня у співвідношенні 4:3:3:1 — беруть 1 столову ложку суміші на 2 склянки окропу й запарюють цілу ніч. П'ють щогодини по 4—5 ковтків, 4 склянки на день (при неврастенії). При безсонні беруть 2 повні столові ложки суміші трапи вересу, листків меліси і кореня валеріани у співвідношенні 2:2:6 на 1 склянку окропу, настоюють 15 хвилин. Випивають ковтками протягом дня. При хронічних запальних змінах у серцевому м'язі, перикарді, серцевих клапанах і стані після їх перенесення (компенсовані і декомпенсовані вади клапанів серця, ендокардит, міокардит, перикардит, недостатність мітрального клапана, мітральний стеноз, недостатність аортального клапана, стеноз аорти) 2 чайні ложки суміші квіток вересу, квіток терну, кзіток глоду колючого, трави собачої кропиви серцевої, трави деревію, кореня любистку (порівну) варять 20 хв в склянці води і випивають ковтками за день. Сечогінно при хронічних циститах, пієлітах, сечокам'яній хворобі, нирковій коліці діє суміш трави вересу, трави остудника голого, листків мучниці, трави дроку, трави звіробою звичайного, квіток лаванди, кореневищ аїру тростинового і листків шавлії (порівну) — беруть 1 столову ложку на 1 склянку окропу, напарюють 10 хвилин, п'ють 2 склянки на день. При болісних менструаціях у жінок запарюють 1 столову ложку суміші розквітлих гілок вересу, кори крушини ламкої, листків берези, квіток ромашки, листків м'яти холодної і кореневищ та коренів валеріани в співвідношенні 10 : 7,5 : 7,5 : 25 : 25 : 25 в 0,25 л води і випивають гарячим протягом дня. Для компресів на рани, що трудно гояться, абсцеси вживають відвар з суміші трави вересу, трави хвоща польового і трави золотушника1 звичайного в співвідношенні 3:3:4 — 2 повні столові ложки заливають 0.5 л окропу і варять 15 хвилин. А також зверніть увагу на статтю Вереск обыкновенный Також рекомендуємо переглянути |
ВЕРЕС ЗВИЧАЙНИЙ -