Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Зоб дифузний токсичний
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Вероніка лікарська |
|
Veronica officinalis L. Родина Ранникові — Scrophulariaceae
Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 10—30 см завдовжки, з повзким, при основі гіллястим стеблом, яке утворює дерновину. Стебла вкриті густими короткими волосками. Листки звужені в короткий черешок, обернено-яйцевидні, зубчасто-пилчасті, трохи шорсткі. Багатоквіткові, квітконосні грона виростають з однієї пазухи двох супротивних листків. Квітки блідо-блакитні з ліловим відтінком, рідше білі. Рослина на смак терпка, свіжа — без запаху, висушена — має приємний запах. Цвіте у червні — серпні. Де росте? Поширена в лісових і лісостепових районах, на Поліссі, в Карпатах; на півдні Степу зустрічається зрідка, в Криму— в горах. Росте попід огорожами, в гаях, серед чагарників, на узліссі, переважно в хвойних лісах, рідше в чорноземній смузі. Що й коли збирають? Квітки з листками. Коли застосовують? У вигляді чаю використовують при простудних захворюваннях, астмі, бронхіті (відхаркувальний засіб), при хворобах сечово-статевих органів (цистити, пісок), при зниженому апетиті, проносах, виразці шлунка, клімактерії, при високому тиску крові, безсонні, нервовому виснаженні, ревматизмі, ломоті, як потогінний засіб, при значному виснаженні організму, особливо допомагає при висипах на тілі, екземі, нагноєннях (піодермії), також при укусах гадюк і скажених тварин, окрім запобіжних щеплень (завдяки співдії алкалоїду, глікозидів аукубіну і вероніцину, сапонінів, леткої олії, гіркоти, дубильних речовин). На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку вероніки і настоюють 12 год. П'ють 1—2 склянки на день ковтками при шлункових розладах і по півсклянки гарячим — перед їдою для апетиту. При висипах на шкірі (екземі, золотусі, грибкових ураженнях, піодермії) застосовують суміш (по 1 чайній ложці) вероніки, фіалки триколірної і трави череди на 1 склянку окропу. П'ють 4 склянки на день, через годину після їди (антиалергічна дія). Свіжий сік рекомендують вживати при подагрі.
При різних видах свербіння (на голові, тілі, в задньому проході), при корості втирають у шкіру (на голові в корені волосся) мазь, виготовлену з 250 г сирого соку. Цей сік заливають 250 г 90% спирту і настоюють 10 днів, потім фільтрують через ватку, додають до нього ще раз 250 г такого ж спирту, ще раз фільтрують і у фільтрат додають 10 г перувіанського бальзаму (Шостаковського). Мазь можна перед уживанням розбавляти перевареною водою у співвідношенні 1 : 2 і обов'язково слід збовтувати. Свіжа трава, настояна на соняшниковій олії, гоїть гнійні і забруднені рани та сонячні опіки на шкірі. Також рекомендуємо переглянути |
ВЕРОНІКА ЛІКАРСЬКА —