Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Зоб дифузний токсичний
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Вовчуг польовий. Вовчуг колючий |
|
Родина Бобові — Fabaceae, або Leguminosae Як виглядає вовчуг польовий? Багаторічна трав'яниста рослина до 30—85 см заввишки. Стебла залозисто-волосисті, частіше без колючок, рідше гілки і гілочки стебла закінчуються колючками. Листки трійчасті, залозисто-пухнасті; прилистки прирослі до черешків, сидять по два в пазухах (рідше на кінцях по одному). Віночок рожевий або білуватий. Плід — біб, яйцевидний, коротший, ніж чашечка. Цвіте в червні — серпні. Росте по всій території УКРАЇНИ. Як виглядає вовчуг колючий? Багаторічна розгалужена трав'яниста рослина. Стебла 30—60 см заввишки з однорядним опушенням. Листки великі, трійчасті, продовгувато-еліптичні з гостро-зубчастими краями, дещо клейкі. Квітки рожево-червоні, метеликові. Стиглий біб дорівнює чашечці або трохи виступає за її зубці. Цвіте у червні — вересні. Де росте вовчуг колючий? На сухих луках, при польових дорогах, на узліссях, зрідка зустрічається на Поліссі (Волинська область — Володимир-Волинський, Турійськ). Що й коли збирають? Листки й квітки — під час цвітіння, корінь — весною і восени. Коли застосовують вовчуг польовий і вовчуг колючий? У вигляді чаю використовують при порушенні обміну сечової кислоти, при застарілому катарі сечового міхура, при каменях нирок і сечового міхура (в суміші зі споришем і грициками), Для пожвавлення дії залоз внутрішньої секреції і очищення крові при фурункулах, висипах на тілі, при ревматизмі, для полегшення прорізування зубів у дітей. Виражена сечогінна і потогінна дія. Коріння вживають при кровотечах (скорочує тривалість кровотечі і зменшує ламкість капілярів). На склянку окропу беруть 1 чайну ложку квіток і листків вовчуга та настоюють 10 хвилин. П'ють 1 склянку на день малими ковтками. Краще діє коріння, але треба його змішувати порівну з подрібненим корінням алтеї лікарської, особливо коли чай дають пити малим дітям (ложками). У дорослих застосовують при гемороїдальних кровотечах разом із соком свіжих квіток каштана кінського (20—25 крапель 2 рази на день на воді). Одночасно слід приймати сидячі ванни з відваром кори кінського каштана (30:100) протягом 15 хвилин. На 1 склянку води беруть 1 столову ложку подрібненого коріння возчуга і кип'ятять, поки не випарується половина рідини. П'ють по 0,25 склянки тричі на день перед їдою. Курс лікування 2—4 тижні (діють флавонові глікозиди ононін, оіїоспін і ононід, дубильні речовини, тритерпеновий алкоголь онокол, летка олія, смола, мінеральні солі). При каменях нирок і сечового міхура беруть 1 столову ложку суміші кореня вовчуга, кореневищ пирію (Elytrigia repens L.), кореня кропиви дводомної, квіток бузини чорної, травн хвоща в співвідношенні 4 : 7 : 1 : 3 : 5 на 300 мл води і кип'ятять 15 хвилин, проціджують та п'ють тричі на день по 1 склянці (сечогінно діють летка олія і флавоноїд ононін). Як сечогінний засіб готують так. Беруть столову ложку суміші (порівну) кореня вовчуга, насіння кропу, ягід ялівцю і кореня солодцю голого на 1 склянку окропу, кип'ятять 5 хвилин і п'ють по 2 склянки на день. При водянці (асциті) 1 повну столову ложку суміші кореня вовчуга колючого, трави горицвіту весняного і бруньок берези білої (порівну) заливають 1 склянкою окропу, настоюють і випивають ковтками протягом дня або беруть 1 повну столову ложку суміші бруньок берези, плодів шипшини і кореня вовчуга в співвідношенні 2:2:1, настоюють 6 годин в 1 склянці води, варять 15 хвилин і випивають протягом дня за кілька прийомів. При ревматизмі, подагрі, сечовому артриті, суглобному артриті 3 столові ложки суміші кореня вовчуга, кореня мильнянки, трави пасльону солодко-гіркого і кори верби білої (порівну) 1 заливають півлітра окропу, 10 хв варять, проціджують. П'ють 3 склянки на день. Кора верби білої (Salix alba L.) з родини вербових (Salicaсеае) містить багато дубильних речовин (15%), флавоноїди, глікозид саліцин. Застосовують його при простудних захворюваннях, невралгії, головному болю, інфекційних захворюваннях, ревматизмі, запаленні сечових шляхів, хворобах печінки і селезінки, неврозах, малярії. Ванни з відвару трави вовчугів використовують для лікування екземи. Також рекомендуємо переглянути |
ВОВЧУГ ПОЛЬОВИЙ —