Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Зоб дифузний токсичний
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Волошка синя |
|
Centaurea cyanus L. Родина Айстрові — Asteraceae, або Складноцвіті — Compositae Як виглядає волошка? Однорічна трав'яниста сіро-зелена пухнаста рослина 30—60 см заввишки. Стебло її гіллясте, спрямоване догори. Листки ланцетно-лінійні, нижні дещо лопатеві, верхні цілокраї. Кошики верхівкові, на довгих квітконіжках. Квітки крайові п'ятизубчасті, лійкоподібні, сині або, рідше, білі, рожеві; серединні— трубчасті, фіолетові. Цвіте у травні — серпні. Де росте? По всій території України, але на півдні зустрічається рідше — серед посівів жита та інших зернових культур як бур'ян. Інколи вирощують її у квітниках. Що й коли збирають? Крайові квітки, вискубуючи їх з кошиків, під час цвітіння рослини. Швидко сушать у затінку на протязі на дикті або папері (містять барвник ціанін, гіркий глікозид центаврин — кніцин, цукри, слиз, дубильні речовини, пеларгонін, мінеральні (в основному) солі магнію і калію. Коли застосовують? Рослину застосовують як протиспазматичний, протизапальний, протимікробний, сечогінний і жовчогінний засіб. Вживають при хворобах нирок і жовчного міхура, при водянці, жовтяниці, при простуді й малярії, як жарознижувальний засіб; разом з риб'ячим жиром або зі злегка обсмаженою печінкою — при курячій сліпоті; нестравності шлунка (гіркота кніцин). Використовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку крайових квіток волошки, настоюють 30 хвилин і п'ють по 0,25 склянки тричі на день. При затримці сечі внаслідок запальних процесів у сечостатевих органах беруть 4 столові ложки суміші пелюсток волошки, кори бузини трав'янистої, стовпчиків (волосся) кукурудзи, листків мучниці, трави хвоща, трави остудника голого і березових бруньок у співвідношенні 1 : 1,5 : 1 : : 1,5 : 0,5 : 1 : 1,5 на 1 л води, настоюють цілу ніч, вранці кип'ятять 7 хвилин і гарячим випивають протягом дня за 5 разів. Проти фурункульозу застосовують суміш квіток волошки синьої, трави кропиви дводомної, квіток нагідок, листків горіха волоського, трави хвоща польового, трави фіалки триколірної (братків), трави череди і трави вероніки лікарської в співвідношенні 1,5 : 1 : 1 : 1 : 1 : 2 : 1,5 : 1. Беруть 4 столові ложки на 1 л води і готують так само, як при затримці сечі. Курс лікування становить 6 тижнів. Напаром з 1 чайної ложки крайових квіток волошки в 1 склянці окропу промивають очі при кон'юнктивітах, ячмінцях на оці; профільтрований через ватку напар закапують у очі по 4—5 крапель тричі на день. При цьому суворо дотримуються асептичних умов. А також зверність увагу на статтю Василек синий Також рекомендуємо переглянути |
ВОЛОШКА СИНЯ -