Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Зоб дифузний токсичний
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Змієголовник молдавський - змееголовник молдавский (фото) |
|
Змієголовник молдавський (Dracocephalum moldavica); Цей трав'янистий однорічник родом зі Східної Азії і в Росії в дикорослому стані зазвичай не росте. В Україні його вирощують як ефіроолійну та медоносну рослину, інколи він дичавіє. Змієголовник молдавський досягає висоти 40-70 см. Листки у нього довгасто-яйцеподібні, навхрест супротивні, тупозубчасті з країв. Квітки синьо-фіолетові, рідше білі, у кільцях на кінцях стебел, завдовжки 20-25 мм, зібрані по 4-6 в групи, з яких складається колосоподібне суцвіття. Цвіте змієголовник у липні-серпні. Плід — з чотирьох горішків. Для виготовлення ліків збирають надземну частину під час цвітіння. Сировину сушать на повітрі у затінку чи у добре вентильованому приміщенні, інколи — у спеціальних сушарках при температурі не вище 40 °С. Рослину використовують тільки у народній медицині. Трава змієголовнику містить 0,08-0,2% ефірної олії. Головні її компоненти: цитраль (50%), гераніол (30%), деякі інші вищі ароматичні спирти, а також різні біологічно активні речовини. Запах розім'ятої рослини надзвичайно приємний, з вираженим лимонним відтінком. У народній медицині рослину використовують як замінник меліси лікарської, але, мабуть, змієголовник перевищує її і за лікувальною дією, і за ароматичними властивостями. Судіть самі: настій трави виявляє заспокійливу (седативну), знеболювальну й ранозагоювальну дію. Найчастіше змієголовник застосовують при тахікардії, різних невралгіях, мігрені, застудних захворюваннях. Зовнішньо компреси і припарки з трави рослини використовують при зубному болю, ревматизмі, для лікування забитих місць. Свіжі подрібнені листки змієголовнику прикладають до гнійних ран для прискорення їх загоєння. Настій трави поліпшує апетит й сприяє травленню. Як медонос, він значно переважає мелісу. Нектар, виділений 100 квітками за добу, містить у різні роки від 4,8 до 15,8 мг цукру, а медова продуктивність рослини становить 200-600 кг з 1 гектара. Мед змієголовнику світлий, прозорий, з легким лимонним запахом. Деякі представники роду Змієголовник, наприклад, змієголовник великоквітковий (D. grandifhrurri) та інші, мають схожі лікарські та медоносні властивості. Настій трави. 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу. Настоюють 15 хв., проціджують, охолоджують. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день за 15 хв. до їди. Настій трави (зовнішнє). 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу. Настоюють 15 хв., проціджують, охолоджують. Настоєм полощуть ротову порожнину при запальних захворюваннях. Компреси. Розпарену суху траву загортають у марлю і прикладають до забитих місць для знеболення. Також рекомендуємо переглянути |