Залізняк бульбистий (Phlomis tuberosa);
зопник клубненосный

Багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло пря­мостояче, 30—100 см заввишки, голе, фіолетово-пурпурове, чоти­ригранне, вгорі розгалужене, з не­численними спрямованими вгору гілками. Листки супротивні; при­кореневі й нижні стеблові — че­решкові, трикутно-серцевидні, великозарубчасті, зісподу сірувато-опушені; верхні — сидячі, яйце­видно-ланцетні, розсіяно опушені або майже голі. Квітки неправиль­ні, брудно-рожеві, зібрані в 10— 16-квіткові кільця. Плід — з чо­тирьох горішків. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Росте по всій терито­рії України (крім гірських рай­онів та Північного Полісся) на лі­сових галявинах, узліссях, степо­вих схилах.

Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава містить алкалоїди, дубильні речовини, ас­корбінову кислоту, ефірну олію, мікро- й макроелементи (залізо, магній, цинк, мідь, марганець, ні­кель, титан). У кореневих бульбах є сапоніни.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Експериментально доведено, що настій трави 3алізняка бульбистого викликає значне звуження судин. Токсичної дії рослини не виявлено. Як свідчить М.І. Солом­ченко на підставі клінічних спо­стережень, при тривалому вжи­ванні настою залізняка хворими на хронічний гастрит у них норма­лізується кислотність шлункового соку (при секреторній недостат­ності кислотність соку підви­щується, а підвищена кислотність знижується), зникають згага і біль. У народній медицині рослину використовують при бронхітах, запаленні й туберкульозі легень, недокрів'ї, набряках і водянці, геморої й малярії та при судомі у дітей.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій трави (2—4 сто­лові ложки трави на 400 мл окропу) по півсклянки тричі на день;

настойку трави (10 г сировини на 100 г горілки, настоюють 8—10 днів) по 1 столовій ложці тричі на день;

траву 3алізняка бульбистого том­лять з водою до утворення густої маси, яку розводять наполовину моло­ком і п'ють з цукром при туберкульозі.

Кореневі бульби — корисний і поживний харчовий продукт. Їх споживають вареними, печеними і смаженими. Зберігають бульби сирими, як картоплю, або сушать. З сухих бульб одержують борош­но, придатне для млинців, оладок тощо.