Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Зоб дифузний токсичний
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Залізняк бульбистий - зопник клубненосный (фото) |
|
Залізняк бульбистий (Phlomis tuberosa); Багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло прямостояче, 30—100 см заввишки, голе, фіолетово-пурпурове, чотиригранне, вгорі розгалужене, з нечисленними спрямованими вгору гілками. Листки супротивні; прикореневі й нижні стеблові — черешкові, трикутно-серцевидні, великозарубчасті, зісподу сірувато-опушені; верхні — сидячі, яйцевидно-ланцетні, розсіяно опушені або майже голі. Квітки неправильні, брудно-рожеві, зібрані в 10— 16-квіткові кільця. Плід — з чотирьох горішків. Цвіте у червні — липні. Поширення. Росте по всій території України (крім гірських районів та Північного Полісся) на лісових галявинах, узліссях, степових схилах. Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава містить алкалоїди, дубильні речовини, аскорбінову кислоту, ефірну олію, мікро- й макроелементи (залізо, магній, цинк, мідь, марганець, нікель, титан). У кореневих бульбах є сапоніни. Фармакологічні властивості і використання. Експериментально доведено, що настій трави 3алізняка бульбистого викликає значне звуження судин. Токсичної дії рослини не виявлено. Як свідчить М.І. Соломченко на підставі клінічних спостережень, при тривалому вживанні настою залізняка хворими на хронічний гастрит у них нормалізується кислотність шлункового соку (при секреторній недостатності кислотність соку підвищується, а підвищена кислотність знижується), зникають згага і біль. У народній медицині рослину використовують при бронхітах, запаленні й туберкульозі легень, недокрів'ї, набряках і водянці, геморої й малярії та при судомі у дітей. Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій трави (2—4 столові ложки трави на 400 мл окропу) по півсклянки тричі на день; настойку трави (10 г сировини на 100 г горілки, настоюють 8—10 днів) по 1 столовій ложці тричі на день; траву 3алізняка бульбистого томлять з водою до утворення густої маси, яку розводять наполовину молоком і п'ють з цукром при туберкульозі. Кореневі бульби — корисний і поживний харчовий продукт. Їх споживають вареними, печеними і смаженими. Зберігають бульби сирими, як картоплю, або сушать. З сухих бульб одержують борошно, придатне для млинців, оладок тощо. Також рекомендуємо переглянути |