Заяча конюшина багатолиста (Anthyllis polyphylla);
язвенник многолистный

Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло прямо­стояче або висхідне, розгалужене, внизу відстовбурчено волосисте, 15—60 см заввишки. Листки не­парноперисті; прикореневі — з 1—2 (4) парами невеликих боко­вих листочків і значно більшим яйцевидним верхівковим листоч­ком; стеблових листків частіше 3—6. Квітки неправильні, зібрані у верхівкові багатоквіткові голов­ки; віночок жовтий, рідше — жов­тогарячий. Плід — біб. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Трапляється в Лісо­степу, рідше — на Поліссі та в Степу на узліссях, по чагарни­ках, лісових галявинах, суходіль­них луках і степових схилах.

Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву (Неrba Anthyllidis), зібрану під час цві­тіння рослини.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава містить флавоноїди, дубильні речовини, аскорбінову кислоту (191 мг %) та інші цінні речовини.

Фармакологічні властивості і ви­користання. В народній медицині рослина відома як така, що має заспокійливі, в'яжучі, сечогінні, загальнозміцнюючі та ранозагою­вальні властивості. Настій трави п'ють при безсонні, виразковій хворобі шлунка, захворюваннях нирок і сечового міхура, діабеті, при захворюваннях, спричинених фізичною перенапругою, а також як загальнозміцнюючий засіб піс­ля виснажливих хвороб. Дітей напувають настоєм при переляку й епілепсії. У вигляді компресів і примочок настій використову­ють для лікування ран, виразок, для розсмоктування доброякісних пухлин, при укусах бджіл. Ним полощуть ротову порожнину при запальних процесах. Подрібнену свіжу траву прикладають до нари­вів і ран для прискорення загою­вання їх.

Лікарські форми і застосування.

Зовнішньо — настій трави (2 сто­лові ложки трави на півсклянки окро­пу, настоюють 30 хв.; проціджують) для компресів, примочок і полоскань.