Зозулинець шоломонос­ний (Orchis militaris);
прямик; ятрышник шлемоносный

Багаторічна трав'яниста рослина родини зозулинцевих (орхідних). Бульби яйцевидні. Стебло 15—40 см заввишки, злегка гранчасте, вгорі — фіолетове. Листки видовженоеліптичні: нижніх — 2—4, во­ни великі, зближені, жолобчасті, гострі; верхніх — 1—2, вони згор­нуті навколо стебла. Квітки дво­статеві, неправильні, зібрані в густе колосовидне суцвіття. Шо­лом блідо-рожевий, гострий; губа трилопатева, пурпурова, середня її частка — з рожевими ворсинка­ми і на верхівці вона розділена на дві овальні або довгасті лопаті (до 4 мм завдовжки), з зубцем між ними; шпорка тупа, вдвоє ко­ротша за зав'язь. Плід — коробоч­ка. Цвіте у червні.

Поширення. Рідкісна, зникаюча рослина. Трапляється в Карпатах і на Прикарпатті, інколи — на Правобережному Поліссі та в Лі­состепу, зрідка в Гірському Кри­му і дуже рідко — в Степу на во­логих луках, по чагарниках, на лісових галявинах і узліссях. За­несена до Червоної книги Укра­їни.

Заготівля і зберігання. Заготовля­ти в місцях зростання категорич­но заборонено. З лікувальною ме­тою використовують вирощені на плантації бульбокорені, які зби­рають одразу після цвітіння рос­лини. Заготовляють лише молоді, дочірні бульби, старі бульби ви­кидають. Зібрані бульби добре миють, на 4—5 хв. занурюють у киплячу воду, а після цього су­шать на відкритому повітрі, під наметом або в сушарці при тем­пературі 50—55°. Одержана та­ким чином сировина називається «бульби салеп» (Tubera Salep). З 10 кг сирих бульб одержують 1 кг сухих. Зберігають у невологих, добре провітрюваних при­міщеннях. Строк придатності — 6 років. Аптеки салеп не від­пускають.

Хімічний склад. Бульбокорені мі­стять слиз (до 50%), крохмаль (до 27%), декстрин, пентозани, сахарозу тощо.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Салеп — добрий об­волікаючий, протизапальний і загальнозміцнюючий засіб. Він пе­решкоджає всмоктуванню шкід­ливих речовин з шлунково-киш­кового тракту. Як обволікаючий і протизапальний засіб салеп при­значають при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів та при запаленні шлунково-киш­кового тракту. Ефективним є ви­користання салепу при бронхітах, гастроентеритах, колітах і вираз­ковій хворобі. Слиз салепу п'ють при отруєнні, щоб затримати всмоктування отрути. Застосову­ють у вигляді слизу перорально і в клізмах. Дійовим засобом вва­жається салеп при загальному ви­снаженні організму, зумовленому тривалими кровотечами, фізич­ною і розумовою перевтомою й туберкульозом та при імпотен­ції. Порошок старих бульб вва­жався абортивним і протизаплід­ним засобом, а також засобом, що регулює місячні. Настій трави любки вважався сечогінним, пото­гінним і гіпотензивним засобом. Насіння використовували при епі­лепсії.

Лікарські форми і застосування. Слиз (Mucilago Salepi) — 2 г порошку салепу ошпарюють 200 мл окропу, збовтують 10—15 хв. і приймають по 1 чайній або десертній ложці 2—3 рази на день. При­готовлений слиз зберігають у холо­дильнику.