Зірочник середній (Stellaria media)
мокрець; звездчатка средняя

Одно або дворічна трав'яниста рослина родини гвоздикових. Стебло лежаче (10 – 30 см зав­довжки), циліндричне, дуже роз­галужене, має ряд волосків з одно­го боку меживузлів, Листки су­противні, цілісні, цілокраї, яйце­видні, короткозагострені, біля ос­нови війчасті; нижні – черешко­ві, верхні – сидячі. Квітки пра­вильні, двостатеві, дрібні, на довгих квітконіжках; пелюстки білі, глибокодвічіроздільні, ко­ротші за чашолистки. Плід – ко­робочка. Цвіте з березня по жовтень.

Поширення. Росте по всій тери­торії України на засмічених міс­цях, біля жител, як бур'ян у са­дах і на городах.

Заготівля і зберігання. Для виго­товлення ліків використовують траву (Herba Stellariae mediae), яку збирають з квітучих стебел протягом усього часу цвітіння рослини. Зібрану траву 4–5 годин пров'ялюють на сонці, а потім до­сушують під наметом або в теп­лому приміщенні. Сухої сировини виходить 20 % . Зберігають у су­хому місці. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава містить са­поніни, аскорбінову кислоту (до 65 мг % ), каротин (понад 23 мг % ), токоферол, флавоноїди, дубильні та інші речовини.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Рослина відома в на­родній медицині багатьох країн. Вважають, що рослина поліпшує діяльність серця і стан нервової системи, зменшує різні больові відчуття, спиняє кровотечу, за­гоює гнійні рани й розсмоктує пухлини різного походження, ви­являє протизапальну, антисептич­ну та протицинготну дію. Настій трави або сік свіжої рослини вжи­вають при захворюваннях печінки і жовчного міхура, легень (особливо при кровохарканні), при кривавому блюванні, геморої, а також при тиреотоксикозі. В східних республіках колишнього Радянського Союзу на­стоєм трави промивають очі при запаленнях і лікують початкові стадії помутніння рогівки (ката­ракта). Зовнішньо міцний настій у вигляді примочок використову­ють при хворобах шкіри (вугри, порізи, висипи, гнійні рани), у ви­гляді ванн – при набряках ніг і нервовому збудженні. До ліку­вально-профілактичного харчово­го раціону (особливо при хворо­бах легень, серця, печінки та ни­рок) включають салати з молодо­го свіжого листя і пагонів. Про запас рослину квасять і мари­нують.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо– сік свіжої рослини, змішаний з невеликою кількістю меду, по 1 чайній ложці 4–6 раз на день;

настій трави (1 столова ложка сирови­ни на склянку окропу, настоюють у термосі 8 годин, проціджують) по чвер­ті склянки 4 рази на день;

салат: траву 3ірочника середнього і зелену цибулю подрібнюють, со­лять, заправляють вершками, прикра­шають кусочками круто звареного яй­ця і посипають кропом (на 100 г трави 3ірочника середнього беруть 100 г зеленої цибулі, 20 г вершків, половинку вареного яйця та спеції).

Зовнішньо – настій свіжої трави (10 столових ложок сировини на 1 л окропу, кип'ятять 5 хв, настоюють 4 години) для компресів і промивань.