Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Зоб дифузний токсичний
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Звіробій (прозірник) |
|
Hypericum perforatum L. Родина Звіробійні — Hypericaceae
Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 30—100 см заввишки, зі стеблами, які щороку відростають. Стебла двогранні, гладенькі, прямі, у верхній частині галузисті. Листки супротивні, овальні, заокруглені, сидячі, з рясними цятками, які просвічуються. Суцвіття густі, багатоквіткові. Чашолистки квіток ланцетні, гострі, пелюстки жовті (у деяких видів з чорними цятками), коли розім'яти в пальцях, забарвлюють їх у фіолетовий колір. Смак рослини терпкий (дубильні речовини), запах ніжний, специфічний. Рослина не дуже отруйна. Цвіте з кінця червня до вересня. Де росте? По всій території України — на межах, галявинах, лісових насадженнях, при дорогах, у заростях, на перелогах, по сухих луках. Що й коли збирають? Цілу верхню частину стебла з розгалуженнями і листям, під час цвітіння, частіше — самі квітки. Коли застосовують? Як засіб, що збуджує апетит, виявляє в'яжучу дію при колітах (дія таніноподібних флавоноїдів) і загоює рани (антибактеріальна дія). В суміші цю «траву від 99 хвороб» вживають при хворобах печінки і жовчних каменях, при жовтяниці, гострому і хронічному запаленні нирок, як сечогінний і відхаркувальний засіб, при катарах шлунка і проносах, кровотечах, розладі діяльності нервової системи, безсонні, при нічному нетриманні сечі (навперемінно з настоянкою на вині насіння парила звичайного) — 1 склянка звіробійного чаю перед сном лікує навіть «лунатиків». Звіробій стимулює дію серця, підвищує кров'яний тиск, ззужує кровоносні судини (дія холіну), тамує болі. Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку квіток і листків звіробою (або суміші) і настоюють 10 хвилин. П'ють 2 склянки протягом дня після їди. Лікування тривале. Великі дози (3—4 склянки на добу) виліковують хронічні проноси. Також при проносах корисний такий настій: 1 столову ложку суміші (порівну) звіробою і деревію беруть на 1 склянку окропу, настоюють і п'ють натщесерце. При хворобах печінки (з запорами) 1 столову ложку суміші звіробою, цмину піскового, кори крушини в співвідношенні 2:3:2 беруть на 1 склянку води, варять 7—10 хвилин (без крушини напарюють цілу ніч) і випивають в день 5 склянок. При гастритах з підвищеною кислотністю див. М'ята холодна.
В рослині міститься близько 10—20% дубильних речовин, похідних в основному пірокатехіну, летка олія, 5—6% антоціанів (глікозидів, що нормалізують стан стінок кровоносних судин і артеріальний тиск крові), флавоновий глікозид гіпероцид, глікозид гіперин, тритерпенові сапоніни, смолисті речовини, жовтий барвник гіперицин, холін, вітамін С і каротин, фітонциди й антибіотик іманін. Цим пояснюється різнобічна лікувальна дія звіробою, який посилює фотосинтетичні процеси в організмі, чим, між іншим, досягається ефективність його при злоякісних пухлинах (настоянки на спирті й олії). При перевтомі розумовою працею, нервовому перенапруженні, безсонні дуже добре діє склянка напару з 1 столової ложки суміші трави звіробою звичайного, трави (або квіток) деревію тисячолистого і кореня дягелю лікарського (порівну), взятої на 1 склянку окропу. П'ють на ніч, за півгодини перед сном. Звіробій у пій суміші зміцнює і регенерує нерви, лікує безсоння і неврози, недуги печінки і травного тракту. Це чудові ліки при розумовій перевтомі і функціональному виснаженні нервової системи. Деревій діє заспокійливо і протисудомно, регулює травлення і виділювання жовчі, дягель виявляє зміцнювальну і заспокійливу дію на мозкову кору, на вегетативну систему і травний тракт, знижує головний біль, хронічне отруєння нікотином, запобігає нервовому виснаженню. Застосовують і зовнішньо: на 1 л високоякісної олії (можна соняшникової) беруть 2—3 повні жмені звіробою і в закритій пляшці виставляють на 14 днів на сонце. Потім додають ще раз стільки ж квіток звіробою і настоюють їх, поки олія не стане темно-червоною. Цією олією змазують рани, які погано гояться після ошпарення і відмороження II і III ступенів, тріщини сосків (можна також вживати цю олію всередину по І столовій ложиі кілька разів на день при запальних процесах у шлунку, кишках, печінці, селезінці і нирках; при болях у попереку й загальному ослабленні). Напаром з 1 жмені квіток звіробою, взятої на півлітра кип'ятку, змочують тканину і прикладають на гнійні рани, ним же полощуть рот для зміцнення ясен. Вживають для спринцювання при білях — у суміші (порівну) з дубовою корою, корінням кропиви, пелюстками троянди, квітками цмину піскового, травою грициків, омели білої, вербовою корою, насінням льону, коренем живокосту, алтейним коренем, травою гірчака перцевого і квітками нагідок, 4 ложки цієї суміші кип'ятять в 2—3 л води 20 хвилин і гарячим відваром промивають піхву двічі на день, вранці і ввечері. А також зверніть увагу на статтю Зверобой обыкновенный Також рекомендуємо переглянути |
ЗВІРОБІЙ ЗВИЧАЙНИЙ (ПРОЗІРНИК) —