Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Зоб дифузний токсичний
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Жостір проносний - жостер слабительный (фото) |
|
Жостір проносний (Rhamnus cathartica); Жостір за своєю лікарською дією близький до крушини, але є й деякі відмінності у застосуванні цієї рослини. Зазвичай це добре розгалужений кущ чи невисоке деревце заввишки до 3 м. Кора стовбура чорна, гілки — супротивно галузисті, на їхніх кінцях розташовані колючки. Листки черешкові, супротивні, еліптичні чи яйцеподібні, дрібнозубчасті, знизу — з 3-4 парами випнутих жилок. Рослина дводомна. Квітки одностатеві, чотирироздільні, дзвоникуваті, дрібні, зеленкувато-білі. Зібрані по 10-15 у пазушні пучки. Цвітуть у травні-червні. Плід — чорний, кістянкоподібний, дозріває у серпні-вересні. Основні поширювачі насіння жостеру в лісі — птахи та деякі ссавці, зокрема бурі ведмеді. Рослина розсіяно трапляється в середній смузі Європейської частини Росії — у лісах, перелісках й заростях чагарників. В Україні росте по всій території у подібних місцях. Для вживання в їжу плоди жостеру не придатні, а у великих кількостях викликають блювання і запалення шлунково-кишкового тракту. З лікарською метою використовують зрілі плоди без плодоніжок. Сушать їх у теплому приміщенні чи у спеціальних сушарках при температурі 50-60 °С. Зберігають готову сировину в теплих сухих приміщеннях з доброю вентиляцією. Плоди придатні до використання протягом чотирьох років, вони є в продажу в спеціалізованих аптеках. У плодах жостеру містяться дубильні речовини, вільні й зв'язані глікозиди (до 0,75%), флавоноїди, органічні кислоти, пектинові речовини, камедь, пігменти, аскорбінова кислота (вітамін С), цукор, слиз й гіркоти. Наукова медицина часто використовує плоди жостеру як проносний засіб; відвари плодів призначають при хронічних, атонічних і спастичних запорах. У народній медицині спектр застосування плодів ширший. Відвар з них рекомендують для лікування кашлю, задишки, водянки, жовтяниці (гепатиту), гастритів, геморою, подагри. Застосовують цей засіб і для вигнання паразитичних червів (гельмінтів), а також для лікування хронічних шкірних хвороб. Плоди жостеру входять до складу багатьох проносних зборів та чаїв. Есенцію зі свіжих плодів використовують у гомеопатії. Жостір — непоганий медонос, бджоли збирають з 1 гектара заростей рослини до 65 кг меду. Відвар плодів. 20 г плодів на 200 мл окропу. Кип'ятять 5 хв., настоюють 1 год., проціджують. Приймають по 1/2 склянки на ніч. Настій плодів. 1 столова ложка сухих плодів на 200 мл окропу. Настоюють 8 год., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день або по 1/2 склянки на ніч. Сік з плодів. Приймають по 1 столовій ложці, діти — по 1 чайній ложці. Призначають як послаблювальний і сечогінний засіб, а також при хронічних захворюваннях шкіри. Також рекомендуємо переглянути |