Жабник польовий (Filago arvensis);
жабник полевой

Однорічна густо-шерстисто-повстиста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямо­стояче, вилчасто розгалужене облистнене, 15—30 см заввишки. Листки чергові, ланцетні, загост­рені, притиснуті до стебла і спря­мовані вгору, 1—2 см завдовжки. Квітки — в кошиках, які зібрані по 3—7 у пучках і утворюють волотевидне суцвіття; крайові квітки — маточкові, нитковидно-трубчасті, жовтаво-білі; середин­ні — двостатеві, трубчасті. Плід — сім'янка. Цвіте у липні — серпні.

Поширення. Росте на піщаних місцях, на полях, схилах, у сос­нових, рідше — в мішаних лісах по всій території України.

Сировина. Використовують тра­ву, зібрану під час цвітіння рослини.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Рослина містить сапоніни і сліди алкалоїдів.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Галенові препарати Жабника польового мають протизапальні, жаро­знижуючі, протимікробні, гіпо­тензивні та заспокійливі власти­вості. Відвар трави п'ють при виразковій хворобі шлунка, при звичайних і кривавих проносах, надмірних місячних, при гіперто­нічній хворобі, стенокардії, під­вищеній нервовій збудливості. Зовнішньо, у вигляді настою, Жабник польовий використовують при золотусі, ко­рості, гноячкових ураженнях шкі­ри, для обмивань гнійних виразок та для полоскань ротової по­рожнини і горла при ангіні й зубному болі.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — відвар трави (3 столо­ві ложки сировини на 2 склянки окропу) по 1 столовій ложці 6 раз на день.

Зовнішньо — настій трави (10—15 г сировини на 300 мл окропу, настою­ють 30 хв., проціджують) для обмивань і спринцювань (для полоскань ротової порожнини і горла готують настій підвищеної концентрації).