Жимолость козолиста (Lonicera caprifolium);
жимолость душистая

Кущ родини жимолостевих. Стеб­ла виткі, 2—4 м завдовжки. Ластки супротивні, цілісні, ціло­краї, округло-овальні, зісподу си­зуваті; верхні на квітучих паго­нах зрослися широкими основами. Квітки двостатеві, неправильні, по 3—5 у пазухах зрослих листків, запашні; віночок — з довгою тру­бочкою і губоподібним відги­ном, рожевий або жовтувато-бі­лий. Плід — ягода, оранжево-чер­воний, неїстівний. Цвіте у травні— червні.

Поширення. У дикому стані росте на Кавказі. На території України вирощують як декоративну рос­лину.

Сировина. З лікувальною метою використовують надземну части­ну рослини (листя, стебла й квіт­ки). Заготовляють під час цвітіння.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад ще не вивчено. Відомо лише, що квітки містять 0,7% ефірної олії.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Рослина має сечогін­ні, антисептичні, ранозагоювальні та знеболюючі властивості. На­стій або відвар з листя й стебел використовують як сечогінний за­сіб, при гострих шлункових і киш­кових болях, ними миють голову при випаданні волосся. Водний на­стій квіток у вигляді примочок використовують при захворюванні очей. Настоєм листя полощуть горло при ангіні. Подрібнене сві­же листя прикладають до ран для скорішого загоювання.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій (1 чайна лож­ка сировини на склянку окропу, на­стоюють 30 хв., проціджують) по 1 сто­ловій ложці 3 рази на день.