Жито посівне (Secale cereale);
рожь посевная

Однорічна трав'яниста рослина родини злакових. Стебел звичайно кілька, вони прямі, голі, 60—200 см заввишки, з добре виявленими вузлами («колінцями») і порож­нистими меживузлями. Листки лі­нійні, голі, голубувато-зелені. Су­цвіття — густий дворядний колос, з майже голою, після достиган­ня неламкою віссю. Колоски двоквіткові, з зачатком третьої квітки; колоскові луски лінійно-шиловидні, без остюка або з остю­ком, значно коротшим за саму луску; нижня квіткова луска — з війчастим кілем, з 3—5 жилка­ми, вгорі поступово звужена на остюк. Плід — зернівка. Квітує у червні.

Поширення. Вирощується по всій території України як зернова культура.

Сировина. З лікувальною метою використовують житній хліб і висівки.

Хімічний склад. Зернівки жита посівного містять білок (до 11%), вуглеводи (67,4%), клітковину (3,5%), від 0,6 до 1,6% міне­ральних речовин (фосфор, каль­цій, мідь, марганець, цинк, фтор), тіамін, рибофлавін, піридоксин, нікотинову кислоту й жири, які складаються переважно з тригліцеридів олеїнової, пальмітино­вої і стеаринової жирних кислот. Вважається, що за амінокислот­ним складом білки жита повно­цінніші за білки пшениці.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Житній хліб нале­жить до сильних збудників шлун­кової секреції. Затримуючись у шлунку 3—4 години, він є його механічним і хімічним подразни­ком. Житній хліб виявляє легку послаблюючу дію і особливо ко­рисний при тривалих запорах. Розмочений у гарячому молоці житній хліб або тепле житнє тісто прикладають до наривів і твердих болісних пухлин для прискорення їхнього «визріван­ня», розм'якшення та розсмокту­вання. Відвар житніх висівок вжи­вають як пом'якшувальний та від­харкувальний засіб і при проно­сах. До негативних якостей слід віднести здатність житнього хлі­ба спричинювати метеоризм.