Жабрій звичайний (Galeopsis tetrahit);
пикульник обыкновенный

Однорічна трав'яниста щетинистозалозиста рослина родини губоцвітих. Стебло чотиригран­не, прямостояче, розгалужене, під вузлами потовщене, 10—60 см заввишки. Листки супро­тивні, прості, черешкові, яйце­видно-ланцетні, з округлою осно­вою й загостреною верхівкою, по краю великозубчасті, з 4—12 зубцями на кожному боці. Квітки двостатеві, з двогубим пурпуро­вим віночком, зібрані в несправж­ні кільця, які утворюють голов­часті суцвіття. Плід — з 4 горіш­ків. Цвіте у червні — вересні.

Для приготування лікарських препаратів використовують надземну частину рослини, зібрану під час цвітіння. Сушать траву в затінку на відкритому повітрі.

Поширення. Жабрій звичайний росте в лісах, серед чагарників, на забур'янених місцях, пере­важно в правобережних лісових і лісостепових районах України.

Заготівля і зберігання. Для ви­готовлення ліків використовують траву (Herba Galeopsidis tetrahitis). Збирають облистнену ча­стину рослин під час цвітіння. Сушать під накриттям на від­критому повітрі або в добре провітрюваному приміщенні. Су­хої сировини виходить 20%. Збе­рігають у сухому місці.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава жабрію звичайного містить кремнієву кислоту (до 10%), дубильні (5—10%), гіркі, смолисті та восковидні речовини, сапоніни, ефірну олію та інші речовини.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Найбільше значен­ня жабрій звичайний має як відхаркувальний засіб. Зважаю­чи на це, його використовують при бронхіальному катарі з гус­тим харкотинням, при кашлі та бронхіальній астмі. Окремо або в суміші з хвощем польовим жаб­рій використовують для лікування туберкульозу легень. Вважаєть­ся, що жабрій, завдяки тому, що в ньому багато силікатів, зумовлює активну проліферацію сполучної тканини і збільшує опірність організму. Є відомості про добрий терапевтичний ефект при лікуванні жабрієм нирково­кам'яної хвороби (лікують і за­побігають її виникненню), за­палень у сечовивідних шляхах та анемії. В болгарській народній медицині препарати жабрію п'ють при злоякісній анемії (лей­кемії). Як зовнішній засіб рос­лину використовують при па­нариції (Panaritium) та інших запальних захворюваннях шкіри.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій трави (2 сто­лові ложки сировини на 500 мл окропу, варять 5 хвилин, охолод­жують, проціджують) по півсклянки 4 рази на день;

3 столові ложки суміші трави жабрію звичайного, хвоща польового, споришу звичай­ного й коріння первоцвіту весня­ного (по 20 г) настоюють 15 хвилин на 500 мл окропу, проціджують і випи­вають ковтками за 1 день при тубер­кульозі легень.

Тривале й особливо надмірне вживання препаратів жабрію звичайного може спричинити інтокси­кацію організму, яка проявляється бо­лями в м'язах.