Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Зоб дифузний токсичний
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Живокіст лікарський - Symphytum officinale (О.П.Попов) |
|
Живокіст лікарський (Symphytum officinale) З лікувальною метою використовують його корінь. Росте на вологих луках, поблизу канав і струмків, на пухких торфово- мінеральних грунтах. Поширений майже по всій території Європейської частини Радянського Союзу й зокрема майже скрізь на Україні. Живокіст лікарський — багаторічна трав'яниста рослина, досягає заввишки до 100 см. Стебло в нього крилате, особливо вгорі, завдяки розлогим і збіжним листкам, товсте й пряме. Нижні листки великі, довгасто- ланцетні, а біля основи звужені в крилатий черешок; верхні — менші, сидячі. Вся рослина шершава, з цупкими волосками. Квітки пониклі, правильні, з завитками на вершечку стебла й гілок; віночки квіток брудно-пурпурові або лілові, іноді з відвернутими назовні зубцями. Корінь товстий, гіллястий, зовні чорний, а всередині білий, ламкий і нерівний на зламі; на смак терпколипкий. Цвіте рослина з травня до серпня. Збирають коріння живокосту восени (його важко мити й сушити). Завдяки дубильним речовинам, яких багато в корінні живокосту, його цінять як в'яжучий, загоювальний і, крім того, протизапальний засіб. Хоч цю рослину й називають лікарською або аптечною (officinale), проте в науковій медицині її не використовують і препаратів з неї в аптеках нема. В гомеопатії застосовують есенцію з свіжого коріння лікарського живокосту, яке зібрали до початку цвітіння рослини. Лікарський живокіст більше відомий у народній медицині. В народі здебільшого вживають настій кореня на гарячому молоці, який випаровують у печі протягом 6—7 годин, але так, щоб не довести його до кипіння, тому що від цього в ньому зруйнуються корисні речовини. Настій з кореня живокосту вживають як обволікаючий і протизапальний засіб при запаленні слизової оболонки рота. Цей настій вживають у народі й при лікуванні туберкульозу легень. До речі, зовнішньо застосовують (для полоскання при катарах горла) водний настій кореня живокосту на окропі, але без кип'ятіння. Як в'яжучий засіб його вживають при простих і навіть кривавих проносах, при чиряках, виразках і наривах — зовнішньо й усередину. Зовнішнє застосування кореня живокосту: порошок з нього прикладають до ран, що кровоточать; сік з кореня (або з стебел) чи порошок, якщо його вкласти в ніс на клаптику вати, спиняє кровотечу; при переломі або туберкульозі кісток хворі місця обкладають потовченою масою з свіжого кореня живокосту, а якщо корінь сухий (у зимову пору), його треба зволожити; іноді до хворих місць прикладають мазь з кореня (це роблять і при хворобах горла). Способи застосування. Настій на гарячому молоці: 10,0—200,0; по 1 столовій ложці 3 рази на день. Настій на воді (гарячий) — у тих самих співвідношеннях і ті самі дози вживання. Суміш кореня живокосту з медом (замість настою коріння на молоці): свіжий або сухий, але розмочений, корінь товчуть на тісто, додають половинну частину меду й змішують; цю досить густу масу вживають по 1 чайній ложечці (запиваючи водою) 3 рази на день. Мазь: свіжий потовчений корінь змішують наполовину з розігрітим свинячим жиром. Також рекомендуємо переглянути |