Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Живокіст лікарський (гав'яз) |
|
ЖИВОКІСТ ЛІКАРСЬКИЙ (ГАВ'ЯЗ) — Symphytum officinale L. Родина Шорстколисті — Boraginaceae
Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 30—100 см заввишки. Корінь товстий, гіллястий, зовні майже чорний, всередині білий, крихкий, на зламі нерівний, на смак — терпко-липкий. Стебло порожнинне, крилате, особливо вгорі, від листків, що круто збігають униз; воно товсте, пряме. Листки нижні великі, звужені в крилатий черешок, довгасто-ланцетні, сидячі, шорсткі від волосків, які вкривають їх. Квітки зібрані в пониклі, вкриті листочками, завійки. Віночки їхні брудно-пурпурові або лілові, з відверненими назовні зубцями. Цвіте у травні — липні. Де росте? Майже по всій території України — на левадах, поблизу канав, струмків, на пухких торфомінеральних грунтах, на торфовиськах. Що й коли збирають? Корені, восени або навесні. Корені важко відмиваються. Добре відмиті, ріжуть на куски і сушать. Коли застосовують? При катарі дихальних шляхів, при кровотечах, кровохарканнях, проносах, туберкульозі, як обволікальний засіб при всіх видах запалення слизової оболонки і протимікробний (алкалоїди циноглосин і лазіокарпін та глікоалкалоїд консолідин — отруйні; лікувальні речовини — слиз, пектини, гума, смолисті речовини, дубильні, летка олія і алантоїн, що стимулює ріст клітин і відновлення тканин). Застосовують живокіст також при переломах кісток, оскільки в його кореневищах є багато органічно зв'язаного кальцію. У вигляді чаю готують так. В 1 склянці окропу, не доводячи до кипіння, напарюють протягом 6—7 годин 2 чайні ложки подрібненого кореня живокосту. П'ють по 1—2 склянки на день, ковтками. При захворюваннях органів грудної порожнини (туберкульозі) напарюють не у воді, а в молоці і при вживанні чергують з пастою (тістом), зробленою зі стертого на порошок сухого або свіжого кореня живокосту, змішаного з 1—2 частинами меду; вживають не більше як по 1 чайній ложці тричі на день (при кашлі).
Мазь із живокосту застосовують при переломах кісток, кістковому туберкульозі, ларингітах тощо. Для цього потовчений свіжий корінь живокосту змішують (порівну) з топленим необленим свинячим салом (болезаспокійлива мазь). На рани, запалені суглоби, пошкоджені кістки, забиті місця, синяки накладають кашку, зварену з подрібнених коренів живокосту (сприяє регенерації тканин). При кровотечі з носа втягують у ніс сік із свіжого стебла живокосту. При катарах горла для полоскання використовують водний настій із суміші кореня живокосту, квіток калачиків лісових (мальви), пелюсток троянди городньої, дубової кори, квіток дивини скіпетровидиої, листків шавлії і кореня валеріани в співвідношенні 1,5 : 1 : 1 : 0,5 : 1 : 0,5 : 0,5 — беруть 4 столові ложки з верхом, заливають на ніч 1 л окропу, напарюють, в при користуванні, не доводячи до кипіння, підігрівають. Теплим напаром полощуть горло 6—7 разів на день. Шию на ніч змазують згаданою маззю, закутують її і стараються пропотіти. Болезаспокійливу мазь вживають ще також при запаленні вен, ішіасі, болях у куксах після ампутації, запаленні окістя, вивихах. Компресами і примочками з настоянки подрібнених коренів на 20% спирті лікують рани, що погано гояться (дія алантоїну). Також рекомендуємо переглянути |