Главная З Зомета (Zometa) інструкція, застосування препарату

Объявления




Медицина

Ошибка
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
Зомета (Zometa) інструкція, застосування препарату





Зомета
Латинська назва:
Zometa
Фармакологічні групи: Коректори метаболізму кісткової і хрящової тканини
Фармакологічна дія

Діюча речовина (МНН) Золедронова кислота (Zoledronic acid)
Застосування: За даними Physicians Desk Reference (2003) , золедронова кислота застосовується за наступними показаннями: гіперкальціємія при злоякісних новоутвореннях; множинна мієлома; підтверджені кісткові метастази солідної пухлини (на додаток до стандартної протипухлинної терапії).

Протипоказання: Гіперчутливість (клінічно значуща), в т.ч. до інших біфосфонатів.

Обмеження до застосування: Ниркова недостатність
З клінічних досліджень при ДКЗ були виключені пацієнти з показниками сироваткового креатиніну> 4,5 ; мг /дл (> 400 ммоль /л). З клінічних досліджень при кісткових метастазах були виключені пацієнти з показниками сироваткового креатиніну> 3,0 мг /дл (> 265 ммоль /л). У пацієнтів з кістковими метастазами не рекомендується застосування при тяжкій нирковій недостатності.
Відсутні клінічні та фармакокінетичні дані для обгрунтування режиму дозування або вибору тактики безпечного застосування золедронової кислоти при тяжкій нирковій недостатності. При ДКЗ у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю застосування можливе тільки якщо очікувана користь терапії переважає над ризиком розвитку ниркової недостатності, після розгляду інших доступних терапевтичних підходів. У пацієнтів з гіперкальціємією з вихідним легким або помірним порушенням ниркової функції (креатинін сироватки <400 ммоль /л або <4,5 мг /дл) корекція дози не потрібна. При появі ознак погіршення ниркових функцій у пацієнтів з ДКЗ необхідно провести відповідне обстеження для вирішення питання про переважання потенційної користі подальшого лікування над можливим ризиком. У пацієнтів, які отримують лікування з приводу кісткових метастазів, при появі ознак погіршення функції нирок лікування повинно бути призупинено до відновлення функції нирок до вихідного рівня.
Печінкова недостатність
Досвід застосування золедронової кислоти в терапії ДКЗ у пацієнтів з печінковою недостатністю обмежений, а отримані дані не дозволяють рекомендувати певний режим дозування чи тактику безпечного застосування у таких пацієнтів.
Застосування при астмі
У пацієнтів з аспірин-чутливою астмою спостерігалися випадки бронхообструкції при застосуванні інших бифосфонатов. Незважаючи на відсутність даних про подібні прояви на тлі лікування золедронової кислотою, необхідно дотримуватися обережності при призначенні пацієнтам з аспірин-чутливою астмою.

Застосування при вагітності та годуванні груддю: Протипоказано при вагітності. При застосуванні у вагітних жінок можливе шкідливу дію на плід. У дослідженнях на тваринах введення вагітним щурам п /к доз, в 2,4-4,8 рази перевищують системну експозицію у людини при в /у введенні в дозі 4 мг (порівняння по AUC) призводило до перед-і пост-імплантаційним втрат , зниження виживаності плодів, пороків розвитку скелета, внутрішніх органів і зовнішнім пороків розвитку. Дослідження у вагітних жінок не проводилися. Якщо вагітність настає на фоні лікування, пацієнт повинен бути поінформований про можливий негативний дії на плід; жінкам дітородного віку рекомендується оберігатися від настання вагітності.
Невідомо, чи проникає золедронова кислота у грудне молоко у людини. Оскільки багато лікарських засобів проникають у грудне молоко, і золедронова кислота на тривалий час депонується в кістковій тканині, не рекомендується застосування у годуючих жінок. На час лікування необхідно припинити грудне вигодовування.

Побічні дії: Гіперкальціємія при злоякісних новоутвореннях
Побічні ефекти золедронової кислоти зазвичай незначні і скороминущі і схожі з побічними явищами, зазначеними при застосуванні інших бифосфонатов. В /в введення найчастіше супроводжується лихоманкою. Іноді у пацієнтів розвивається грипоподібний синдром, що включає лихоманку, озноб, біль у кістках та /або артралгію, міалгію. Реакції з боку шлунково-кишкового тракту, такі як нудота і блювота, відзначені після в /в введення. Локальні реакції у місці введення, такі як почервоніння і припухлість, спостерігаються нечасто. У більшості випадків потрібно неспецифічне лікування, і симптоми стихають протягом 24-48 ч. Повідомлялося про рідкісні випадки висипу, свербежу або болю в грудях після введення золедронової кислоти. Також як при застосуванні інших бифосфонатов, повідомлялося про випадки кон'юнктивіту і гіпомагніємії.
У двох клінічних дослідженнях при ДКЗ відзначені наступні відхилення лабораторних показників у пацієнтів, які отримували Золедронова кислоту в дозі 4 мг: підвищення рівня сироваткового креатиніну більше ніж в 3 рази у 2 , 3% пацієнтів; гіпокальціємія (<7 мг /дл) у 1,2%; гіпофосфатемія <2 мг /дл у 51,4% і <1 мг /дл - у 1,4%.
Нижче наведені побічні явища, зареєстровані з частотою ≥ 10% серед 86 пацієнтів у двох контрольованих мультицентрових дослідженнях при ДКЗ, які отримували Золедронова кислоту в дозі 4 мг. Загальна частота побічних ефектів у цих пацієнтів склала 94,2%.
З боку нервової системи та органів чуття: безсоння (15,1%), тривога (14,0%), збудження (12 , 8%), сплутаність свідомості (12,8%).
З боку серцево-судинної системи і крові: анемія (22,1%), гіпотензія (10,5%).
З боку респіраторної системи: задишка (22,1%), кашель (11,6%).
З боку органів травного тракту: нудота (29,1%), запор ( 26,7%), діарея (17,4%), абдомінальний біль (16,3%), блювання (14,0%), анорексія (9,3%).
З боку обміну речовин: гіпофосфатемія (12,8%), гіпокаліємія (11,6%), гіпомагніємія (10,5%).
З боку сечостатевої системи: інфекція сечовивідних шляхів (14,0 %).
З боку опорно-рухового апарату: біль в кістках (11,6%).
Інші: лихоманка (44,2%), прогресування пухлини (16,3%), кандидомікоз (11,6%).
Множинна мієлома і кісткові метастази солідних пухлин
У чотирьох контрольованих мультицентрових дослідженнях у 1099 пацієнтів з кістковими метастазами загальна частота побічних явищ склала 98%, наступні побічні ефекти відзначалися з частотою ≥ 10% (у дужках вказаний відсоток у групі плацебо - 445 пацієнтів):
З боку нервової системи та органів чуття: головний біль - 18% (10%), запаморочення (за винятком вертиго) - 14% (11%), безсоння - 14% (15%), парестезії - 12% (6%), депресія - 12% ( 9%), гіпестезія - 10% (8%), тривога - 9% (8%).
З боку серцево-судинної системи і крові (кровотворення, гемостаз): анемія - 29% (26%), нейтропенія - 11% (8%).
З боку респіраторної системи: задишка - 24% (20%), кашель - 19% (13 %), інфекція верхніх дихальних шляхів - 8% (6%).
З боку органів травного тракту: нудота - 43% (35%), блювота - 30% (25%) , запор - 28% (35%), діарея - 22% (17%), абдомінальний біль - 12% (10%), зниження апетиту - 11% (9%), анорексія - 20% (22 %).
З боку опорно-рухового апарату: біль в кістках - 53% (60%), міалгія - 21% (15%), артралгія - 18% (13% ), біль у спині - 10% (6%).
З боку шкірних покривів: алопеція - 11% (7%), дерматит - 10% (8%).
Інші: стомлюваність - 36% (28%), жар - 30% (18%), слабкість - 21% (23%), набряки нижніх кінцівок - 19% (17 %), озноб - 10% (5%), прогресування злоякісного новообразованія15% (16%), зниження маси тіла - 13% (13%), зневоднення - 12% (12%), інфекція сечовивідних шляхів - 11 % (9%).
У чотирьох контрольованих мультицентрових дослідженнях серед пацієнтів з кістковими метастазами, які отримували Золедронова кислоту в дозі 4 мг, відзначені наступні відхилення лабораторних показників (в дужках вказаний відсоток у групі плацебо) :
підвищення рівня сироваткового креатиніну більше ніж в 3 рази у 1,3% (0,8%) і більш ніж в 4 рази у 0,4% (0%) пацієнтів; гіпокальціємія <7 мг /дл у 0,7% (0%) і <6 мг /дл у 0,6% (0,2%); гіпофосфатемія <2 мг /дл у 9,2% (3,1%) і <1 мг /дл - у 0,6% (0,2%); гіпермагніємія> 3 мекв /л - у 1,8% (1,9%); гіпомагніємія <0,7 мекв /л - у 0,2% (0%) пацієнтів.
Нефротоксична дію
У дослідженні з кістковими метастазами погіршення ниркових функцій визначалося як підвищення рівня креатиніну в сироватці на 0,5 мг /дл у пацієнтів з початково нормальним рівнем креатиніну (<1,4 мг /дл) і на і 1,0 мг /дл у пацієнтів з початково підвищеними значеннями (≥ 1,4 мг /дл).
У цих дослідженнях частота погіршення ниркових функцій у пацієнтів, які отримували Золедронова кислоту 4 мг у вигляді 15-хвилинних інфузій склала при множинної мієломі і раку грудей 8,8% (у пацієнтів з початково нормальним і підвищеним рівнем креатиніну - відповідно 9,3% і 3 , 8%); при солідних пухлинах - 10,9% (11% і 9,1% відповідно); при раку простати - 15,2% (12,2% і 40% відповідно).

Взаємодія: У дослідженнях in vitro встановлено, що зв'язування з білками плазми становить 56% і інгібуючий вплив на ферменти CYP450 відсутня. У дослідженнях in vivo показано, що золедронова кислота не метаболізується і виводиться з організму з сечею у незміненому вигляді. Досліджень лікарських взаємодій in vivo не проводилося.
Аміноглікозиди можуть адитивно посилювати гипокальциемическим дію бифосфонатов протягом тривалого періоду, тому при одночасному застосуванні рекомендується дотримуватися обережності (в клінічних дослідженнях щодо золедронової кислоти подібних явищ не відмічено).
З обережністю призначають в поєднанні з петлевими діуретиками (підвищується ризик гіпокальціємії), іншими потенційно нефротоксичними лікарськими засобами.
У пацієнтів з множинною мієломою можливе підвищення ризику порушення функції нирок при одночасному застосуванні талідоміду.
Є дані про фармацевтичної несумісності з кальцийсодержащими розчинами (розчином Рінгера ).

Передозування: Чи не зареєстровано випадків гострого передозування золедронової кислоти. Два пацієнта отримали дозу 32 мг у вигляді 5-хвилинної інфузії; ніяких клінічних або лабораторних проявів токсичної дії не відмічено.
Симптоми: клінічно значущі гіпокальцемія, гіпофосфатемія, гіпомагніємія.
Лікування: симптоматичне - в /в введення кальцію глюконату, натрію /калію фосфату, магнію сульфату.

Спосіб застосування та дози: Гіперкальціємія при злокаческтвенних новоутвореннях: доцільність застосування золедронової кислоти повинна визначатися з урахуванням як ступеня тяжкості, так і проявів ДКЗ. Для лікування м'яких, безсимптомних форм гіперкальціємії може бути достатньо тільки посиленою гідратації шляхом введення сольових розчинів (із застосуванням або без петльових діуретиків). Максимальна рекомендована доза при ДКЗ (КСК ≥ 12,0 мг /дл або 3,0 ммоль /л) становить 4 мг, у вигляді одноразової в /в інфузії протягом не менше, ніж 15 хв. Введення повторної дози можливо, якщо рівень кальцію не нормалізується або настає погіршення після виразного клінічного ефекту. Інтервал перед повторним введенням повиненстановити не менше 7 діб, які необхідні для реалізації повного клінічного ефекту початкової дози.
Протягом усього курсу лікування необхідно забезпечення адекватної гідратації (сольовими розчинами), проте слід уникати надлишкової гідратації, особливо у пацієнтів з серцевою недостатністю. Рекомендується підтримувати діурез близько 2 л /добу протягом усього часу лікування. Діуретики можуть застосовуватися тільки після корекції гіповолемії.
Множинна мієлома і кісткові метастази солідних пухлин: рекомендована доза - 4 мг у вигляді в /в інфузії протягом 15 хв кожні 3-4 тижні, тривалість лікування в клінічних дослідженнях склала 12 міс для множинної мієломи і раку грудей, 15 міс для раку простати і 9 міс для інших солідних пухлин. Пацієнти також повинні отримувати всередину препарати кальцію в дозі 500 мг /добу і полівітаміни, що містять вітамін D з розрахунку 400 МО /добу.

Запобіжні заходи: У зв'язку з можливістю клінічно значущого погіршення функції нирок аж до ниркової недостатності, разова доза не повинна перевищувати 4 мг і тривалість інфузії повинна становити не менше 15 хв.
Біфосфонати, в т.ч. золедронова кислота, можуть надавати нефротоксичну дію, що виявляється погіршенням функції нирок і, можливо, нирковою недостатністю. У клінічних дослідженнях ризик порушення функції нирок (визначається як підвищення рівня сироваткового креатиніну) був значно вищий у пацієнтів, які отримували інфузію протягом 5 хв у порівнянні з пацієнтами, яким та ж доза вводилася протягом 15 хв. Крім того, ризик погіршення ниркових функцій і ниркової недостатності був значно вище в групі пацієнтів, які отримували дозу 8 мг, навіть якщо тривалість інфузії складала 15 хв. Хоча рівень ризику знижується при введенні дози 4 мг протягом 15 хв, погіршення ниркових функцій залишається ймовірним. Факторами ризику таких порушень є початково підвищений рівень сироваткового креатиніну і повторні цикли лікування біфосфонати.
Пацієнтам, які отримують Золедронова кислоту, необхідно визначення рівня сироваткового креатиніну перед кожним введенням. При погіршенні функції нирок у пацієнтів з кістковими метастазами необхідно відмінити введення чергової дози. При виявленні ознак погіршення функції нирок у пацієнтів з ДКЗ необхідно ретельне обстеження для вирішення питання про переважання потенційної користі застосування золедронової кислоти над можливим ризиком.
Після початку терапії необхідний ретельний моніторинг рівня кальцію, фосфору, магнію і креатиніну в сироватці крові, гематокриту і гемоглобіну. Розвиток гіпокальціємії, гипофосфатемии або гіпомагніємії вимагає короткочасної коригуючої терапії. Перед введенням кожної дози необхідно визначення рівня сироваткового креатиніну.
Пацієнтам з ДКЗ перед початком лікування має бути проведена адекватна регідратація. Петльові діуретики поєднують з золедронової кислотою з обережністю (можливий розвиток гіпокальціємії) і тільки після досягнення достатньої гідратації.