Главная Вітаміни

Объявления




Медицина

Ошибка
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
Вітаміни





Вітаміни

Насамперед це речовини висо­кої фізіологічної активності, які мають різно­манітну хімічну природу й виконують в орга­нізмі людини різні біохімічні й фізіологічні функції. Загальним для них є те, що вони (хоч би в дуже невеликих кількостях) обо­в'язкові для нашого існування, а коли їх не­має в раціоні, настають захворювання і навіть смерть.

Класифікація вітамінів складалась історично, в міру відкриття їх, а тому і в їх­ніх назвах, і в хімічних формулах немає ні­якого логічного принципу. Деякі вітаміни входять до складу ферментів, інші є важливими проміжними продуктами обміну речо­вин, з яких виникають необхідні для організ­му сполуки, треті є постачальниками функ­ціональних груп. Зелені рослини здатні до синтезу практично всіх вітамінів, і тому самі в них нестачі не відчувають, тоді як більшість бактерій, грибів, тварин і, звичайно, люди по­требують готових речовин типу вітамінів. В медицині вітаміни ділять на жиророзчинні (провітамін A, D, Е, К,) і водорозчинні (група В, С, Р, Н). Дефіцит вітамінів зумовлюється тим, що вони є не в кожному харчовому продукті, легко руйнуються при кип'ятінні, консервуванні та зміні кислотності середовища. Ме­дична промисловість випускає препарати окремих вітамінів і їхніх комбінацій, роз­раховані на певні вікові категорії пацієн­тів, однак існує цілком слушне переконання, що вітаміни, які входять природнім шляхом до споживаних нами страв, цінніші за хімічні порошки й таблетки. Здебільшого вітамінну активність виявляє не одна речовина, а група споріднених сполук, які в організмі людини перетворюються на потрібну форму.

В таблиці наведено перелік основних ві­тамінів.

Вітаміни і їхні функції

Назва, синонім

Хімічні властивості

Поширення, біохімічна роль

Провітамін А, аксе­рофтол.
В  його групу входять А1, А2, неовітамін А, ангідровітамін А, дегідровітамін А, ретинен1, ретинен2, кітол.

Розчинний у жирах, чутливий до окислен­ня, відносно термостій­кий. Хімічно становить половину молекули В-каротину.

Провітамін А, або каротин, міститься в зелених частинах рослин, у листі люцерни, конюшини, кропиви, петрушки, салату, моркви, в томатах, червоному перці, в пло­дах обліпихи, горобини, абрикоса, шипши­ни. Захищає епітелій, забезпечує нормаль­ний стан шкіри, слизових оболонок очей, сприяє загоюванню ран.

Вітамін В1, тіамін, аневрин, анейрин.

Розчинний у воді; нетермостійкий. Є коферментом кокарбоксилази.

Міститься в зелених частинах рослин, у зовнішніх частинах зернівок (чорний хліб, висівки), в горіхах, картоплі, пивних дріжд­жах, моркві. Регулює вуглеводний обмін.

Вітамін В2, рибофла­він, лактофлавін; 6,7-диметил-9-D-ірибітил-ізоалоксазин.

Розчинний   у воді, досить стійкий в кисло­му середовищі, швидко руйнується в лужному; термостійкий, але чут­ливий до світла. Є ко­ферментом різних окислювально-відновлюваних систем, зокрема флавінових оксидаз.

Є в будь-якій рослинній і тваринній клі­тині; у великій кількості в дріжджах, про­рощених зернах злаків, висівках, пліснявих грибах.

Вітамін В3, пантотенова   кислота, фактор А—Р; дигідрокси-иметилбутирил-аланін.

Розчинний у воді, термостійкий; з кисло­тою або лугом руйнує­ться. Входить до скла­ду ферменту ацетилази,  що бере участь у процесах дихання.

У дріжджах, поверхневих шарах зерні­вок (висівки).

Вітамін В5, РР, ніко­тинова кислота, ніацин; амід нікотинової кисло­ти, ніацинамід.

Розчинний у воді, термостійкий. Входить до складу речовин переносників енергії в клітинах.

Міститься в зовнішніх шарах насіння і в молодих проростках злаків, в арахісі, го­росі,  в картоплі,  капусті, томатах, гречці. Є активатором фосфорного, вуглеводного і жирового обміну.

Вітамін В6, піридоксин,   адермін, 2-метил-3-гідроксі- 4,5-дигідро-ксиметил-піридин.

Розчинний у воді, термостійкий, світло­чутливий. Є кофермен­том декарбоксилаз де­яких амінокислот, вхо­дить до складу трансаміназ.

В дріжджах, насінні, проростках злаків. В організмі він утворюється з піридоксалу і піридоксаміну.

Вітамін В2, вітамін М, фолієва   кислота, птероїлглутамінова кисло­та, N-/4 (2-аміно-4-гідро-ксі-6-птеридил метил) — аміно-бензоїл) — глутамінова кислота.

Розчинний у воді, нестійкий, легко руй­нується при нагріванні, дії окислювачів, відновлювачів, світла.

У зелених рослинах, шпинаті, грибах, дріжджах. Бере участь у біосинтезі тиміну, що входить до складу РНК, тобто, важли­вий для росту і білкового обміну, при ліку­ванні променевої хвороби.

Вітамін Н, біотин,
біос-ІІ, коензим R.

Розчинний у воді, термостійкий. Є коферментом гексокінази, карбоксилази.

Входить до групи вітаміну В, міститься у висівках, горіхах,  моркві, листкових салатах.   Синтезується кишковою мікрофлорою. Бере участь в обміні жирів, вуглеводів, білків; лікує дерматити. В дефіциті практично не буває.

Фактор Р, р-амінобензойна кислота.

Термостабільний, погано розчиняється у воді.

Постійно міститься в рослинних і тваринних тканинах.

Інозит, біос-І, мезоінозит, гексагідроксигексагідробензол.

Розчинний у воді.

Міститься в насінні, проростках, у дріжджах.

Вітамін В12, ціанкобаламін; а-(5,6-диметил-бензимідазоліл) -кобал-амід-ціанід.

Розчинний у воді, термостійкий, на світлі розпадається. Є коензимом метіонін-синтази.

Зустрічається в актиноміцетах, зелених рослинах. Прискорює синтез ДНК, а тим самим ріст клітин, бере участь у створенні червоних кров'яних тілець.   Дуже важливий для вагітних.

Вітамін С, аскорбінова кислота.

Розчинний   у воді, дуже чутливий до окислення і нагрівання, нестійкий. При зберіганні рослин майже повністю руйнується.

Міститься в зелених рослинах, картоплі, цибулі, редисці, лимонах, апельсинах, шипшині, нестиглих волоських горіхах, чорній смородині, червоному перці, актинідії – до 1 % . Бере участь в окислювально-відновлювальних реакціях. При недостачі вітаміну С кровоточать ясна, хитаються і випадають зуби—(цинга).

Вітамін D; в його групу входять D2, D3, або холекальциферол, і D4.

Розчинний у жирах, термостійкий. Сприяє відкладанню кальцію в кістках.

В організмі утворюється при ультрафіолетовому опроміненні з ергостерину, який міститься в зелених рослинах, грибах, особливо  в  олії.  Антирахітичний фактор, особливо важливий для дітей.

Вітамін Е, токоферол; у його групу входять токофероли.

Розчинний у жирах, дуже термостійкий, чутливий до світла і окислення.

В зелених частинах рослин міститься 10—40 мг % , в насінні до 80 мг % , в борошні разового  помолу, в олії з зародків жита і пшениці, в лляній і оливковій олії, шипшині, кунжуті, арахісі, салаті.

Вітамін К; в його групу   входять   не менше як п'ять споріднених сполук.

Розчинний у жирах, світлочутливий.

Завжди міститься в хлоропластах, тобто в зеленій масі рослин.  Сприяє згортанню крові при пораненнях.

Вітамін   F,  до його групи входять кислоти: лінолева, ліноленова.

Розчинний у жирах, стійкий.

Складова частина соняшникової, лляної, оливкової олії; міститься в насінні багатьох жироолійних рослин. Захищає шкіру, вводиться до складу кремів.

Вітамін Р, цитрин.

Суміш флавонів: еріодиктіолу і гесперитину; рутин. Важко розчинні у воді.

В лимоні, червоному перці, шипшині, чаї, чорниці, чорній смородині. Підвищує стійкість і проникність стінок кровоносних судин,   антисклеротичний   фактор, протидіє променевій хворобі.

Вітамін Т, термітин.

Формула точно не наводиться. Розчиняється у воді і спиртах.
Стійкий до t°—120 °С.

У дріжджах та інших грибах.

 

Деякі вітаміни, наприклад А, нагрома­джуються в печінці й тому організм людини може деякий час обходитися цим запасом. Однак здебільшого найважливіші вітаміни (групи В, С) в організмі нагромаджуються недостатньо й швидко настає нестача їх. Необхідно слідкувати за тим, щоб вітаміни були в їжі щодня. Особливо це важливо в зимово-весняний період,  коли в продуктах внаслідок тривалого зберігання вміст вітамі­нів дуже знижується. Нестача вітамінів у хар­чуванні призводить до авітамінозу. В крайніх проявах це надзвичайно серйозні хвороби, що закінчуються смертю: відсутність вітаміну С призводить до цинги, або скорбуту; коли в харчуванні немає вітаміну В1, розвивається хвороба бері-бері, РР — пелагра. При негли­бокому авітамінозі спостерігається втомлю­ваність, лупиться и тріскається шкіра на руках і ліктях, відбувається запалення слизових оболонок, порушується процес травлення.

При надлишку деяких вітамінів, напри­клад А, спричинюється своєрідне отруєння — гіпервітаміноз. Не слід забувати, що вітамі­ни — біологічно активні речовини і зловжи­вати ними не слід. Дехто рекомендує при простудних захворюваннях приймати до 1 г і більше вітаміну С, тобто 10—15 добових норм. Цей захід дійсно допомагає, однак зло­вживати цим не варто, оскільки настає неба­жане звикання і в організмі виникають фер­менти, які дуже швидко руйнують вітамін, і коли людина переходить на нормальне хар­чування, у неї виявляються ознаки авітамінозу. Вітаміни потрібні для життя не лише людям, а й мікроорганізмам.

Стало відомо, що серед органічних речо­вин є так звані антивітаміни. Вони мають подібну до вітамінів структуру молекул, але з деякими відмінностями. Ці молекули вхо­дять у метаболізм, як і вітаміни, але через ті відмінності не проходять його до кінця, «запирають» його, а через це в усьому орга­нізмі спостерігаються такі самі явища, як і при нестачі вітамінів. Так, стрептоцид — антивіта­мін для пара-амінобензойної кислоти (віта­міну Р), який потрібен для багатьох інфекцій­них мікроорганізмів, а також для росту моло­дих організмів.

Найкращим регулятором задоволення по­треби у вітамінах є сам організм, якому не­обхідно давати свіжу й різноманітну їжу, а вже він сам відрегулює, скільки і чого йому потрібно.